|
|
Каталог статей
Миколаївська загальноосвітня школа – звичайна, державна, наповнена дзвінким дитячим сміхом, теплотою батьківських сердець, овіяна вітрами та
Миколаївська загальноосвітня школа – звичайна, державна, наповнена дзвінким дитячим сміхом, теплотою батьківських сердець, овіяна вітрами та така приваблива, затишна і привітна.
Тут навчаються звичайні діти, звичайних батьків. Сюди приймають усіх, кому прийшов час йти до школи незалежно від їх здібностей і рівня підготовленості, без конкурсів і тестових відборів.
Працює в цій школі творчий і енергійний колектив вчителів, який в основному складається з жителів селища, що в минулому були учнями цієї ж школи. У центрі уваги нашого педагогічного колективу – дитина, створення таких умов, щоб вона з радістю і любов'ю ходила до школи, здобувала знання, дізнавалась про себе і свій рід, про Україну, про українські національні традиції.
Нині, коли кожний загально¬освітній навчальний заклад пере¬буває в пошуках свого обличчя, свого шляху в системі освіти, коли зумовлена демографічною кризою конкурентна боротьба за учня стає основою питання майбутнього школи, і навіть її існування, педа¬гогічні колективи вже без тиску згори свідомо шукають відповідь на запитання: як зробити свій за¬клад привабливим для батьків і учнів? Що покласти в основу мо¬делі школи? Як не стати копією іншої школи і знайти свою індиві-дуальність?
Тож творча група школи коли розробила модель школи-родини, яку було покладено в основу концепції роз¬витку школи на 2007—2012 pp. Основна думка, яка є основною концепції, полягає в тому, що саме виховання, а не навчання формує людину. Ідея створення моделі школи-родини визріла зсередини, бо від часу заснування школи склалися родинні стосунки між усіма учасниками навчально-виховного процесу, дух родинного середовища.
Сьогодні перед школою стоїть нове завдання: виховати людину високодуховну, гуманну, гармонійну. Педагогічний колектив школи зосередив увагу на розв’язанні проблеми створення школи-родини. Далі в концепції представле¬но обґрунтований аналіз деяких аспектів роботи навчального за¬кладу, наведено основні відомості про історію й традиції школи, які є підґрунтям заснування школи-родини, розкрито аналіз проблем сучасного процесу виховання в країні та школі ви¬значено мету, головні механізми впровадження моделі, групи за¬вдань, пов'язані з реалізацією мі¬сії, детально розкрито зміст систе¬ми виховання школи.
Під час розробки моделі було детально вивчено сучасні посіб¬ники з проблем виховання, досвід деяких шкіл як України, такі зарубіжжя.
Аналіз проблем сучасного процесу виховання в країні й школі дає змогу визначити наступне:
Ідеологічному стрижню радянського суспільства дотепер іще не знайдено гідної й дієвої заміни, що призвело до ідейної дезорієн¬тації суспільства, відсутності ідеа¬лів у вихованні, ідейної метушні та і екстремістських проявів, особливо в молодіжному середовищі.
Шляхи розв'язання про¬блеми: національною стриж-невою цінністю сучасного українського суспільства могла б стати національна ідея, необхідність загальної національної ідентифікації грома¬дян України та українського націо-нального самовизначення. Нестабільна політична ситуа¬ція, штучне «протиставлення» по¬літиками Сходу і Заходу України, загроза громадського безладу, те¬роризму призводить до зіткнення релігійних, етнічних, мовних упо¬добань громадян багатонаціональ¬ної країни.
Наслідки постулату тради¬ційної радянської освітньої систе-ми про те, що провідна роль в осві¬ті належить педагогу. Невміння й небажання педагогів змінювати пріоритети. Відсутність системи підготовки класних керівників, менеджерів з питань виховання. Використання педагогами авто¬ритарних методів у педагогічній діяльності.
Основною місією якої буде як родинне виховання, вільне від формаліз¬му і авторитаризму, вміння педа¬гогів наблизити оточення в школі до сімейного, так і вплив школи на привнесення до атмосфери родин, в яких виховуються діти, суспіль¬них цінних стимулів і мотивів.
Колектив школи підійшов до якісно нового етапу своєї роботи –до початку створення української національної школи-родини. Українська національна школа-родина, це не лише новий тип школи, це — насамперед, новий підхід до освіти. Школа нового типу створює умови для взаєморозкриття добрих починань батьків, учителів, друзів школи, а також акцентує увагу на тому доброму, талановитому, що є у кожній дитині. Школа-родина не відкидає напрацьованого раніше, тільки вчителі, батьки, хочуть, щоб із дому діти приходили не в заклад з вузькими, темними коридорами, а в затишну, впорядковану, прибрану вчителями і батьками оселю, в нову родину, де доброзичливо, відверто, без страху живуть діти. Людство шукає порятунку в родині, а не в штучно створених соціальних структурах.
Отож, і прагнемо створити школу-родину, де діти не лише набуватимуть певних знань, умінь, а де проходитиме їх дитинство. Важливе місце відводимо відродженню та вдосконаленню родинного виховання, підвищенню ролі сім'ї, родини, як одного з важливих суб'єктів у навчально -виховному процесі. Вчителі школи опрацювали концепцію „Школа нової генерації – українська національна школа-родина”, розроблену академіком П. П. Кононенка, ознайомили учнів і батьків з головними напрямками роботи. Ми не експериментуємо, а відроджуємо, будимо національне світосприйняття, наповнюючи уроки і позакласні заходи українознавчим змістом.
Серце і душа школи – її бібліотека, яка стала осередком співпраці педагогічного колективу і сім'ї. У бібліотеці проходять цікаві зустрічі з медичними працівниками, представниками органів правопорядку, засідання Піклувальної ради. Позитивно зарекомендували себе індивідуальні та групові консультації для батьків, обмін досвідом щодо сімейного виховання, вечори запитань і відповідей з актуальних проблем. Творчо працює в школі батьківський комітет.
Милосердя батьків – кращий приклад для виховання у дітей чуйності, тому велика увага у нас приділяється благодійній діяльності.
Виявляючи уважне ставлення до близьких, друзів, підтримуючи словом і ділом самотніх, хворих, нещасних батьки та вчителі формують у дітей співчуття і діяльну любов до людей.
У школі діє Музей села, відкрит Клуб ветеранів. На базі музею проводяться уроки мужності є літопис « Дітинство обпалене війною». Поповнюється музей експонатами з різних регіонів України, що дає змогу різносторонньо вивчати побут та традиції нашого народу. Ці експонати привозять батьки з різних сіл і міст України.
Спілкуючись з мешканцями села ми помітили, що найбільш незахищеною від негараздів сьогодення є та частина населення, що вже давно знаходиться на заслуженому відпочинку - це люди похилого віку. Найчастіше про них забувають, забувають про їх заслуги перед державою, та й перед сім'єю, дітьми теж. З бесід з ними учні відчул, що в кожній людині живе цікаве і неповторне минуле, велика мудрість і цінний досвід, що їм є чим пишатись, є що залишити нащадкам. Адже молодість багата мудрістю мам і тат.
Так виник задум розповісти всім, які цікаві і гарні люди живуть на селищі Миколаївське. Іде велика пошукова робота. Учні спілкуються з жителями, записують їх спогади, знайомляться з їхніми здобутками. Закінчується ця операція великим святом - святом усього селища. Так, в 2008 році відбулося свято „Низький уклін вам, земляки”, в 2009 році – „Не зчерствіє душа людини, якщо зігріта теплом родини”. На свято були запрошені мешканці селища. Вчителі, учні написали про них гарні нариси, їм було вручено цінні подарунки.
Управління навчальним закладом в умовах економічної нестабільності неможливе без участі батьків, учнів, громадськості. Система державно - громадського управління школою успішно функціонує завдяки чіткій структурі та раціональному розподілу обов’язків між усіма структурними підрозділами. Дійовою і результативною формою державно-громадського управління процесом навчання і виховання учнів в загальноосвітньому навчальному закладі є Піклувальна рада.Метою ії створення було залучення громадськості до розв’язання проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи школи
Давно відомий вислів «хто вкладає кошти в освіту, той вкладає їх у майбутнє» став реальністю.
( 22 слайд ) Відповідно хочу показати позитивну динаміку росту бюджету школи за останні три роки:
• 2006 рік – 20 000 грн.;
• 2007 рік – 60 000 грн.;
• 2008 рік – 480 000 грн.
У школі за останні три роки:
Батьківським комітетом
- відремонтовано систему водо забезпечення –;
- заміна всіх дверей в кабінетах;
- заміна підлоги на ІІ поверсі;
- встановлення вагонки на І та ІІ поверсі;
ТОВ «Сандора»:
- замінена теплотраса;
- встановлена каналізаційна система, вигрібна яма;
- щорічний ремонт комп’ютерної техніки ;
- ремонт медичного кабінету та придбання необхідного медичного обладнання ;
- придбання соку для дітей пільгової категорії;
РВО
- зведено новий дах ;
- замінено старі вікна та вхідні двері на металопластикові ;
- побудовано новий внутрішній туалет, санвузли ;
- закуплена мультимедійна дошка та проектор, нові меблі (шафи) в кожен клас .
Фінансово-економічний блок управління школи – найскладніший. Але якщо Ви цілеспрямовані, активні, винахідливі, то обов’язково досягнете успіху в цій благородній справі.
Основну роль грає акція « Родовіт »
Батьківський комітет, лекторій, батьківські збори, виховні заходи допомагали школі в налагодженні тісних зв'язків з громадськістю, але все це не створювало єдиного батьківського колективу. Тому одним із важливих засобів створення великої родини стали позакласні родинні свята, де відбувається зміцнення зв'язків поколінь, передача досвіду від старших молодшим. Основні навчально-виховні заходи у нас готуються і проводяться спільними зусиллями педагогів, учнів, батьків, інших членів родини, для яких клас у результаті такої співпраці все більше стає другою домівкою, оскільки тут поєднуються спільні інтереси у навчанні і вихованні дітей. І на цій основі клас поступово набирає суті класу-родини, в якому для кожного його члена стає небайдужим те, що там відбувається.
Так, наприклад, відкрити урокі збирають до школи велику кількість батьків, дідусів, бабусь, інших членів родини. Діти і вчителі звітували перед родинами своїми знаннями, вміннями, цікавими виховними заходами, виставками творчих робіт. Найбільше вразило те, що батьки були особливо відвертими у своїх бесідах з вчителями. Деякі з них призналися, що за весь час навчання своїх дітей майже не відвідували школи, що на уроках вони побачили дітей зовсім з іншої сторони, що шкільне життя цікаве і змістовне.
Школа-родина ближче згуртувала всіх: учителів, учнів, батьків, меценатів, тих людей, які допомагають їй у вирішенні багатьох питань. Не перелічити всіх тих заходів, що їх за минулі навчальні роки провів педагогічний колектив спільно з батьками. Важливо було одне: родина – дідусь, бабуся, батько, мати, діти, вчителі, - всі разом були осередком школи-родини. „Банком знань” є у нас досвідчені, талановиті, мудрі люди селища, які повчають молодих батьків, їхніх дітей, привчають їх до фольклору, народних традицій. Школа-родина – спільнота не для самої себе. То клітина народу, нації. Йде пошук коріння, її духу, активно залучається довкілля і діти хочуть йти до школи: тут – родинна аура.
Школа-родина розкріпачує, зміцнює душу дитини, відкриває їй широку дорогу у світ, де українець почуватиметься гідно, вільно, впевнено, незалежно, і, хочеться вірити, щасливо.
Це означає – жити школі-родині на селі Миколаївське, бути підростаючому поколінню гідною зміною своїм батькам. А для педагогічного колективу важливо зібрати всі цінні надбання народу, використати їх у навчально-виховному процесі на добро дітям.
|
| Категорія: Посадові обов’язки працівників школи | Додав: Gorsky (10.12.2010)
|
| Переглядів: 1131
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|